- Органічних сполук набагато більш, як неорганічних. Їх зареєстровано на сьогодні понад 20 мільйонів. Розмаїття органічних сполук значною мірою зумовлене особливістю атомів Карбону:
- сполучатися один з одним у ланцюги різної будови. Сполуки можуть мати лінійну (нормальну), розгалужену і циклічну будову карбонового ланцюга, який називають також скелетом молекули.
Одинарні зв’язки між атомами Карбону дуже міцні і важко розриваються. Подвійні і потрійні зв’язки слабкіші, легко розриваються і переходять в одинарні. Сполуки з одинарними зв’язками вступають в реакції заміщення, а з подвійним і потрійним – у реакції приєднання.
- виявляти досить високу валентність у сполуках – рівну чотирьом;
- здатністю органічних сполук утворювати гомологи та ізомери;
- існування різних функціональних груп атомів.
Функціональними групами є:
- гідроксильна група –ОН;
- карбонільна група =СО;
- альдегідна група –СНО;
- карбоксильна група –СООН;
- нітрогрупа –NO2;
- аміногрупа –NH2 та інші.
Саме від функціональних груп в першу чергу залежать хімічні властивості органічних речовин. Наявність тієї чи іншої функціональної групи визначає до якого класу сполук її відносять.
Функціональних груп в одній речовині може бути кілька, причому як однакових так і різних.
Функціональних груп в одній речовині може бути кілька, причому як однакових так і різних.
- Інша характерна риса органічних сполук полягає в їхній схильності піддаватися при нагріванні без доступу повітря глибоким змінам, в результаті котрих утворюються нові речовини, які мають абсолютно інші властивості.
Комментарии
Отправить комментарий